18 жовтня 2009 р.

Гора Синячка

Короткий фотозвіт з весняної подорожі на гору Синячка.

Це був одноденний піший похід за маршрутом Дора - г.Синячка - Делятин  довжиною приблизно 25-30 км.  Маршрут позначений синім пунктиром.



У Дору добралися маршруткою і вже у 8:00 годині почали підйом на хребет. Більш ніж через годину ми нарешті видерлися на хребет, звідки відкрився чудовий краєвид у напрямку Горган. Незважаючи на кінець квітня - Горгани ще в снігу.





Далі по хребту відкриваються чудові пейзажі.












З гори Погар відкривається вид на Синячку.



По мірі наближення до Синячки всі частіше зустрічаємо сніг.



Близько 12:00 ми підійшли до підйому на Синячку. Але на саму вершину вирішили не дертися. Стежка пролягала між камінням повністю засипаним снігом. І робити підйом на 200 метрів а потім спуск, не знаючи що там під снігом, було небезпечно. Тому саму вершину оминули чудовою траверсною дорогою.



Обійшовши вершину з заходу ми вийшли на полонину Лазок. На самій полонині встановлений хрест



Від хреста відкривається чудові панорами.





Поруч на полонині розташована нафтобаза Укрнафти.



Пообідавши, розпочали рух у зворотньому напрямку по паралельному хребті.

Останній погляд на вершину, на яку так і не вдалося піднятися.



Далі вже прийшлося рухатися по ґрунтово-нафтовій дорозі обкатаній вантажівками Укрнафти. Вся дорога облита нафтою, обабіч місцями стоять справжні нафтові озерця. Але то не дивно, адже далі нам почали все частіше траплятися нафтокачки.









 А навколо нафтокачок вся земля аж чорна від тих проливів нафти. І основне що жодна нафтокачка не працювала.
  Прикро що у нашій державі так безнаказано можна загадити Карпати.

Далі нашою метою було вийти на Білу Скелю в урочищі Пірс Дора - місце паломництва скелелазів, але пропустивши поворот о 17:00 ми вийшли у Делятині.



Немає коментарів: