2 жовтня 2009 р.

Ворохта - Ребровач - Яблуниця

  Цього року поталанило день туриста (27.09) зустріти в горах.

 Вирішили вибратися на один день прогулятися Карпатами за маршрутом: с. Бистриця - г. Плоска г. Довга - Буковель. Приблизна довжина 25 км.

 Відправна точка м.Надвірна. Зранку о 5:45 вже в повній готовності чекали на зупинці першу маршрутку на Бистрицю, яка мала б відправлятися о 6:10. Прочекали годину, а маршрутка так і не зявилася. Тому, щоб не втрачати дорогоцінного часу в короткий осінній день, вирішили спробувати щастя в зворотньому напрямку Буковель - Бистриця. Через пять хвилин ходьби через центр, ми вже стояли на іншій зупинці і чекали маршрутку на Буковель (по наших даних першу прозявили о 6:20, а наступна мала бути о 7:00). Не минуло і декілька хвилин як підїхала маршрутка Надвірна-Ворохта.Довго не роздумуючи, ми в неї запакувалися і вирушили в путь.

 Перед нами постало непросте завдання - оперативно придумати собі новий маршрут, при цьому не маючи при собі відповідних карт. Розглядали декілька варіантів, в результаті зупинилися на маршруті Ворохта - г. Ребровач - а далі як прийдеться :)

 Забігаючи наперед, покажу пройдений маршрут: Ворохта - г. Ребровач - г. Діл - Ворохта - Пятихатки - Яблуниця.




Осінній ранок в горах - це щось надзвичайне. Низькі хмари що чіпаються за вершини гір, туман що стелиться над полями, вершини гір в ранкових променях - це все те, що я споглядав через вікно маршрутки і не міг сфотографувати :(  Страшенно шкодував за тією втраченою годиною.

 Але мої "муки" в маршрутці скінчилися, і о 8:30 ми добралися до Ворохти. На диво все село ще було в ранковому тумані.





 Підйом почали біля самого трампліну загорнутого в той ж таки туман.



 Назважаючи на мої переживання про втрачений туман, по дорозі на вершину всетаки вдалося його задокументувати





Ворохта ще безпроглядно була занурена в туман.



По мірі підйому, час від часу з поміж дерев відкривалися ранкові пейзажі







Близько 10:00 ми вийшли на вершину г. Ребровач. І потім продовжили свій шлях по хребту в напрямку г. Діл.



Після отих каменюк на хребті, гора вирішила нас задобрити мохово ковдрою.









О 11:00 годині ми вийшли з лісу на полонину перд горою Діл.



З полонини відкривався чудовий краєвид.



На полонині зустріли місцевого грибаря-мандрівника, який нам детально розповів про можливі подальші напрямки руху. Через Діл до Космача ми вже не встигали, звертати наліво і дертися вирубками і гущавиною не було бажання. Тому вирішили спуститися направо тракторною дорогою в Ворохту і піти на другу сторону села черз Пятихатки у Яблуницю.

Спустилися у село





 І почали підйом на Пятихатки (паралельно до канатної дороги, яка на даний момент не працює).

На Пятихатках розруха.







Пообідавши і відпочивши, продовжили свій маршрут далі по хребту у напрямку Яблуниці. Тут вже відчувається близькість цивілізації - пристойна дорога, лінії електропередач, мобільні вишки, навкруги по горах розкидані хати. Але попри те по обидві сторони хребта відкриваються чудові пейзажі.

















І ось нам відкрився вид на село Яблуниця



Маршрутку довго чекати не довелося і близько 19:00 ми вже були в Надвірні.

ЗІ
Панорами опублікую в наступному пості.

2 коментарі:

Анонім сказав...

Гарні краєвиди і вдалі світлини.
Шкода, що мені ще не доводилося в горах робити фото нормальним фотоапаратом...

Анонім сказав...

Гарні знімки. Треба буде й собі зганяти до Карпат відпочити й познімати. :)